КИЇВ. СОФІЙСЬКІ ЧИТАННЯ ПАМ’ЯТІ СЕРГІЯ ВИСОЦЬКОГО. Пару штрихів до відкриття або Толочківська ложка дьогтю.

Минулого тижня на території Софії Київської відбулась VII Міжнародна науково-практична конференція “Софійські читання», присвячена 90-річчю від дня народження дослідника стародавнього Києва, доктора історичних наук Сергія Олександровича Висоцького (1923-1998).

Про гарну підготовку та високий рівень заходу, що тривав упродовж двох днів, потурбувалися зокрема голова оргкомітету Єлизавета Архипова та секретар Ірина Труш.

Було душевно і тепло. На відкритті конференції, а згодом і виставки, промовляли й люди, які працювали разом із Сергієм Олександровичем і пам’ятали яким він був – Микола Котляр, Ірма Тоцька, Юрій Коренюк…

Втім, не обійшлося й без ретельно зваженої ложки дьогтю від «академічного генерала» Петра Толочка.

Неквапливо зважуючи кожне слово «домашньої заготовки», той повідомив присутнім, що Сергій Висоцький був… «достаточно яркой личностью».

Цікаво, наскільки «достаточно»?..:-)

Чи довго думав винахідник над отим поблажливим «достаточно»? І чи «убавилось бы» від Петра Петровича, якби він просто згадав про «яскраву особистість» – без намагань зважувати чуже життя й чужі досягнення на терезах власного «я»?

Та це не все… Для початку пан академік, ні сіло ні впало, взявся нудно обґрунтовувати власний вибір мови для виступу (ніби хтось наступав йому на горло): «Дорогие коллеги, я уравновешу в языковом отношении нашу конференцию. Тут присутствуют наши коллеги из Москвы и других городов… Я очень хорошо помню общение з Сергеем Александровичем – он пользовался практически всю жизнь русским языком. Я думаю, хорошо будет, если мы будем общаться и на этом языке…»

…«буду говорить по-русски», бо, мовляв, Висоцький говорив… Чи не хотів промовець цим сказати, що Висоцький мав, так би мовити, совєтський менталітет?

Дружина Висоцького Олена Володимирівна Спасокукоцька неодноразово казала авторові цих рядків, що Сергій Олександрович принципово не хотів вступати до КПСС,  хоча це закривало йому, шанованому не лише радянськими,  а й  іноземними фахівцями, участь у закордонних конференціях.

Він не був «совєтським» ментально навіть у часи СССР, про що свідчить популяризація ним стародавніх сторінок історії України в тодішніх республіканських журналах та захоплюючі книжки – «Про що розповіли давні стіни», «Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі».

Інтелігентний, добрий, чуйний, надзвичайно коректний із колегами, Висоцький стояв осторонь  навколонаукових чвар.

Творцем чи апологетом ідеї про «єдину давньоруську народність» (по суті, це ідея «єдіного совєтского народа», дзеркально обернена в минуле), що її обстоював Толочко, Висоцький не був.

Був він у добрих стосунках з опальним Михайлом Брайчевським і мав спільну з ним публікацію по слідах «відкриття століття», як назвала історик Галина Мезенцева сенсаційну знахідку Висоцьким найдавнішої на теренах Київської Русі абетки – у стінах Софії Київської.

Про питомо українські риси живої київської говірки, що проступала зі стін Софійського собору з-під офіційної церковнослов’янської мови, написав він у підсумковій праці свого життя – «Київська писемна школа Х – ХІІ ст.» (там є глава – «Палеографія та деякі особливості писемної Київської школи, властиві українській мові»). Видавця для цієї книги він шукав ще з початку 90-х, але вийшла вона лише 1998 року – в день його смерті.

Ось відео, на якому Висоцький демонструє українські риси Софійських графіті. Його було показано на закритті Софійських читань.

Наприкінці 1980-х – початку 1990-х Висоцький полемізує з російськими вченими, вказуючи про неприпустимість «изъятия» періоду Київської Русі з історії України, пише критичного листа на адресу Олександра Солженіцина щодо спроб останнього «обустроіть» Росію за рахунок України.

Досліджуючи впродовж 30 років києво-руські графіті, Висоцький залишив українській нації ту фундаментальну наукову спадщину, що дає нам змогу твердо стояти обома ногами на власній землі, руйнуючи недолугі кремлівські фальсифікації в царині мовознавства.

… Неквапом зважуючи кожне своє слово, відомий мовознавець Василь Німчук сказав :

«Я щасливий, що дожив до святкування 90-річчя народження Сергія Олександровича Висоцького… Вчених – багато…  Фахівців – багато…  Але більшість із них досліджує свої об’єкти для того, щоб мати засоби для прожиття …  Дуже мало є людей і дуже мало фахівців, для яких наука є психічним станом…  станом душі…  Таким дослідником, таким фахівцем і вченим був Висоцький…»

В цей момент я глянув на президію. Здалося, в декого обличчя стало кислим…

Того ж дня, 23-го травня, в Будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» за адресою вул. Володимирська, 24 відкрилась виставка пам’яті С. Висоцького, що триватиме до 8 липня. Відповідальна за її підготовку Віра Павлова доклала чимало зусиль для її якісного наповнення.

Тут є на що подивитися. Раджу зробити це, не відкладаючи. Адже ім’я Сергія Висоцького з плином часу ставатиме дедалі відомішим, але коли ще ви зможете зануритися в його технологічну епоху – без комп’ютерів і фотошопу, оцінити умови, в яких дослідник робив свої сенсаційні відкриття, побачити обстановку, речі та інструментарій ученого 1960-80х років і оцінити, яка одержимість і яка праця стоять за всіма відкриттями, що ними наповнювалися академічні та популярні видання впродовж багатьох років, а документалісти надихалися на кінострічки.

Фото автора.

P. S.: Що можна подивитись і почитати перед відвідуванням виставки…

Сергій Висоцький про мову Київської Русі – попередницю української мови (відео)

Сергій ВИСОЦЬКИЙ. ПАМ’ЯТЬ МИНУЛОГО (відео)

НЕ МОЛИТВОЮ ЄДИНОЮ (українська мова в Київській Русі) – за матеріалами Сергія Висоцького.

This entry was posted in НОТАТКИ ОПТИМІСТА and tagged , , , , . Bookmark the permalink.

One Response to КИЇВ. СОФІЙСЬКІ ЧИТАННЯ ПАМ’ЯТІ СЕРГІЯ ВИСОЦЬКОГО. Пару штрихів до відкриття або Толочківська ложка дьогтю.

  1. Slav says:

    Недаром гаспадін Табачнік так шанує та цінує Толочка .

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>