Лише ДВІ версії від Рабиновича? – Малувато… (слідами замаху на життя автомобіля)

Днями Вадим Рабинович озвучив дві версії вибуху, яким було пошкоджено його авто – єврейську та бізнесову, категорично наголосивши, що інших навіть не розглядає.

 

Вадим Рабинович (фото MIGnews)

Версія перша – це діяльність Єврейської громади України, головою якої він є. Мовляв, вони регулярно отримують від «ксенофобів» та «антисемітів» численні «погрози й залякування»… Та, щиро кажучи, аналізуючи відповідний сегмент інформпростору, можна бачити, що не так «поганих націоналістів» турбує чи лякає діяльність єврейських громадських організацій, як навпаки – саме Рабиновича турбує діяльність «поганих хлопців».
Але ж останнім логічніше було б зробити замах на авто Тягнибока, ніж витрачатися на популяризацію Рабиновича.

Версія друга – бізнесова, пов’язана в Першим міжнародним супутниковим телеканалом новин Jewish News One. Взимку, як каже Рабинович, на нього «наїхав» Андрій Деркач – помічник прем’єр-міністра і нашого «головного покращувача». Ми, мовляв, такі потужні й всесильні, все одно заберемо, тож давай переписуй на нас свій канал.  Та це, мабуть, для наївних. Чого Рабиновичу боятися, коли бізнес в Україні він не веде, а проживання в Тель-Авіві, де на його честь названо площу (за життя, завважте, це ще треба заробити), завжди у кишені. До того ж ця власність (Jewish News One) вочевидь добре захищена, інакше Рабинович не був би Рабиновичем.

Придивімось краще до «наїзника», що приходив від головного «покращувача»…

Хто такі Деркачі – батько і син?

Батько: Деркач Леонід Васильович.
У 1973 році закінчив вищі курси КГБ СССР. Працював на “Південмаші” начальником першого відділу. З 1972 року – в Управлінні КГБ СССР в Дніпропетровській області.
1994 – 1995 рр. – перший заступник голови СБУ. З  1998 по 2002 рік – голова СБУ.

Андрій Деркач (фото з персонального сайту)

Син-«наїзник»: Деркач Андрій Леонідович.
1990-1993 – слухач Академії Міністерства безпеки Росії. Дипломна робота – «Организация и проведение встреч с негласной аґентурой».
1993-1996 – спецкурс у Вищій школі Федеральної Служби Безпеки (ФСБ) Російської Федерації.
1993-1994 – співробітник управління СБУ в Дніпропетровській області.
Почесний президент тижневика «Кіевскій телеграфъ», який дуже складно запідозрити в любові до українців. Автор книжки «Украина-Россия: испытание дружбой» (1997).
Добре відомий своєю прихильністю до МП зокрема і «русского міра» взагалі. Має Орден Святого Володимира від УПЦ Московського патріархату.

… Приказка каже, що колишніх кегебістів не буває. А чи бувають «колишні» слухачі спецкурсів ФСБ?.. З огляду на специфічну підготовку Деркача-сина, я б до бізнесової та єврейської версій «піднаїзного»  додав ще й іншу – політичну антиукраїнську.

Не таємниця, що Кремль СИСТЕМНО працює проти України в Європі. Єврейська громада має там чималий вплив . Чому б не «підігріти» її наїздом на одного з її лідерів? Дивіться – мало того, що такі сякі «націоналісти» та «антисеміти» прийшли до парламенту, так ще й ДЕРЖАВНІ ЧИНОВНИКИ на єврейський бізнес наїжджають. Та ще який бізнес! Отак воно і робиться – «копієчка до копієчки» – формування образу України-«злодійки» з метою не підпускати її ближче до Євросоюзу… На погіршення інвестиційного клімату в країні це теж впливає, на що вказав Геннадій Москаль.
До речі, зважаючи на совєтський менталітет Вадима Рабиновича, не факт, що той волів би повести українське єврейство до Євросоюзу, а не схилявся б навпаки до ідеї утримати Україну в сфері впливу Кремля.

Можлива й комбінована версія – за взаємною згодою та приємними наслідками для всіх зацікавлених сторін: скажімо, для «наїзника» та «головного покращувача» – додатковий негативний сигнал про Україну в Європі; для Рабиновича – чергова нагода поговорити на весь світ про «поганих українців» та енергійно гуртувати світове єврейство перед лицем нових загроз і викликів:-)
Чи варто виключати варіант гри у чотири або більше рук? Адже найвищий пілотаж – це коли багатьох зайців одним пострілом б’ють. А в ролі лакмусового папірця в таких речах править запитання: «Кому вигідно?»

Пригадується, як у червні 2010 року голова СБУ Валерій Хорошковський (провів чимало часу в РФ і має там бізнес) підставив Януковича напередодні відповідального візиту того до Німеччини, наказавши затримати керівника Фонду Аденауера в Україні і помічника Меркель Ніко Ланге.
То чому те, що можна Хорошковському, не можна іншим?
Справді, зосередившись на збагаченні «сім’ї», Янукович не контролює служби, які можуть спокійно виконувати чужі замовлення. З приходом до влади ПР (яку жартома називають «Партія Росії») російські спецслужби працюють у нас відкрито, а СБУ за характером своїх дій (приміром, переслідування неугодних істориків) подекуди сама схожа на філіал ФСБ…

This entry was posted in НОТАТКИ ОПТИМІСТА and tagged , , . Bookmark the permalink.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>